Французька штора — найбільш ошатний, святковий і романтичний тип штор. Це полотнище, зібране у вертикальні ряди складок так, що тканина спадає каскадом м'яких напівкруглих фестонів — пишних драпірованих хвиль, що йдуть згори донизу. Вигляд у неї палацовий: недарма цей тип здавна прикрашав парадні зали й королівські покої.
Французьку штору шиють переважно з легких тканин, які гарно збираються, — тюлю, вуалі, органзи, сатину; саме на них фестони виходять повітряними й виразними. Це штора-прикраса: її головна роль — не функція, а краса й урочистість, тож часто вона працює як ефектний акцент у вітальні чи спальні.
Окремо варто сказати про складність, бо це чесна частина розмови. Французька штора — найскладніший тип у розрахунку й виготовленні. Тканини на неї йде значно більше, ніж на звичайну портьєру: вертикальна збірка у фестони «з'їдає» висоту, до якої додається ще й збірка по ширині. Прорахувати точну кількість тканини непросто — помилка тут коштує дорого. Саме шиття теж кропітке: рівні ряди збірки, рівномірні фестони — це робота, що потребує майстерності й часу.
Через це французька штора завжди робиться суто індивідуально: кожне полотно рахується й кроїться під конкретне вікно, без шаблонів. Це окрема, відповідальна позиція — і саме тому остаточний розрахунок і строки студія називає після виїзду, побачивши вікно на власні очі.